Как выбить долг по расписке?

[Fazan]

немножко судебной практики

ц.с.№ 2-2431/ 10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2010 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Качуріній К.В.,

за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Обухівського районного суду із позовом до відповідача про стягнення позики. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 04 грудня 2009 року він дав позику відповідачу в сумі 15000 доларів США, про що відповідач видав позивачу відповідну розписку, згідно якої зобов’язався повернути позичені кошти в сумі 15000 доларів США та 5000 доларів США як комісійну винагороду до 28 грудня 2009 року. 17 грудня 2009 року відповідач взяв у позивача в борг ще 15000 доларів США, які зобов’язався повернути до 10.01.2010 року, разом зі стовідсотковими комісійними. Не дивлячись на вимоги позивача відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, а тому позивач просить стягнути з відповідача 35000 доларів США боргу за договором позики, судові витрати в сумі 1700 грн., державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та позивач підтримали позовні вимоги, та просив їх задовольнити в повному обсязі, пояснивши що на даний час відповідач повернув тільки частину боргу за борговими розписками в сумі 15000 доларів США, а решту заборгованості разом з комісійними залишились не повернутими.

Відповідач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначивши, що позивачу повернуті всі гроші за борговими розписками, які останній зобов»язувався знищити, чого не зробив, позовні вимоги позивача є незаконними, оскільки в його діях містяться ознаки злочину – шахрайство. Крім того відповідач вказав, що при поверненні позивачу 15000 доларів США по першій розписці свідків які б це бачили не було, розписки про отримання грошей у позивача він не взяв, хоча реально повернув гроші останньому.

Суд, вислухавши представників сторін, сторін, дослідивши матеріали цивільної справи встановив наступне.

04.12.2009 року позивач надав відповідачу кошти в сумі 15000 доларів США, які останній зобов’язався повернути до 28.12.2009 року, з комісійними в сумі 5000 доларів США, про що свідчить власноручно написана відповідачем розписка.

17.12.2009 року позивач надав відповідачу ще кошти в сумі 15000 доларів США, які останній зобов’язався повернути до 10.01.2010 року, з стовідсотковими комісійними, про що свідчить власноручно написана відповідачем розписка.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Частиною другою ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

02.11.2010 року та 19.10.2010 року відповідач повернув позивачу заборгованість за борговою розпискою в сумі 15000 доларів США, решта суми на час розгляду справи так і залишилась неповернутою, а тому відповідач не виконав свої зобов’язання згідно укладеного договору позики.

Відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України обставини визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 15000 доларів США, оскільки відповідач не виконав взяте на себе зобов’язання, згідно укладеного між сторонами договору позики, що ж стосується стягнення комісійних виплат, то суд відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Правомірними суд визнає і вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки вони підтверджені відповідними квитанціями.

Що ж стосується заперечень відповідача, що він повністю сплатив заборгованість за борговими розписками, то суд не може з ними погодитись, оскільки відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням цього позивач не надав суду у відповідності до ст.ст. 57,58 ЦПК України, належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, щодо повного повернення позивачеві заборгованих коштів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 532, 611, 1046 - 1050 ЦК України, ст.ст.10, 60, 61, 84, 213, 215, 292,294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 15000 доларів США, що еквівалентно 120000 грн., та судові витрати в сумі 1820 грн.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення – з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: (підпис)

З оригіналом вірно Суддя:

[lithium]

Ну что, товарищи... Был я у юриста и даже у двух. Оба сказали одно "Не**й взять с того, с кого не**й взять", т.е забрать у человека тупо нечего...

Расписка написана правильно и является доказательством передачи денег.

Подожду до конца месяца, если движений со стороны заемщика не будет, пойду в суд.