Александр Козлов

[Tolyan 1 493]

АЛЕКСАНДР КОЗЛОВ: ЧЕМПИОН НОВОГО ТИПА?

ВЛАДИМИР НЕКРАСОВ

 

Впервые с 2005 года абсолютным чемпионом Украины по ралли стал пилот, выступающий на автомобиле Subaru Impreza. Результат, сам по себе привлекающий пристальное внимание к человеку, сумевшему его добиться – Александру Козлову.

Прежде всего, позаботимся об исторической точности. Как известно, титул абсолютного чемпиона Украины по ралли был выигран на автомобиле Subaru Impreza лишь однажды – сделал это Андрей Александров в 2005 году. Строго говоря, чемпион Украины 2008 года Юрий Протасов в своем триумфальном сезоне также стартовал на Subaru – однако это было только раз, на ралли «Мариуполь». Остальные же гонки 2008 года Юрий провел на разных эволюциях Mitsubishi Lancer, который, собственно, и стал его «оружием победы».

Что же касается Александра Козлова, то он остается приверженцем «плеяд» уже много лет – еще с тех пор, когда львовянин выступал в любительском ралли. За это время он лишь раз сидел за рулем боевого «лансера» – в своей самой первой профессиональной гонке, ралли «Галиция» 2013 года. Последующие три сезона, включая и нынешний победный, Саша провел на одной и той же Subaru Impreza STi N12.

Все, кто хоть немного разбирается в ралли, прекрасно знают – 12-е поколение «импрезы», в народе известное, как «лисичка», в свое время считалось весьма удачным автомобилем. Между тем, в Украине до последнего времени этой машине удалось выиграть лишь два этапа чемпионата – ралли «Галиция» 2007 года (Андрей Александров) и ралли «Ялта» 2010 года (Игорь Чаповский). В какой-то момент показалось даже, что время этого автомобиля безвозвратно ушло и новых побед ему не видать.

Однако общее ухудшение ситуации в автомобильном спорте привело к тому, что на первые роли вновь вернулась техника, построенная 8-10 лет тому назад. Именно к этому периоду относится и «лисичка» Александра Козлова, родившаяся в боксах днепровской команды Elita Sport и принадлежавшая ее основателю Александру Фельдману. После долгих скитаний по стране машина попала в Киев, к Козлову – где, как выяснилось, и нашла свою вторую молодость.

Эксплуатировать, мягко говоря, «не новую» технику надо уметь – это аксиома. Данное умение Саша Козлов продемонстрировал в полной мере – за три сезона его автомобиль не достиг финиша всего трижды. В 2014 году – два схода (замыкание электрики и развалившийся редуктор), в 2015 – один (ошибка при записи стенограммы), в 2016 – ни одного.

«Вообще, как бы ни злословили владельцы «эвиков», Subaru – очень надежная машина, – с иронией раскрывает секреты своего успеха Александр Козлов. – И это очень большой плюс, поскольку менять все узлы и агрегаты на новые согласно идеальному «раллийному» графику мы просто не можем. К примеру, по-хорошему, боевые привода нужно менять каждые 400 км. Мы ставим «бэушные», проезжаем на них 1000 км, и меняем на другие «бэушные».

Оставлять боевой автомобиль без ухода и обслуживания нельзя, поэтому после каждой гонки в обязательном порядке проводится диагностика и ремонт. И, конечно, есть вещи, которые меняются «по умолчанию» – например, моторное масло. Воздушные фильтры можем и несколько раз за гонку поменять, поскольку турбина дороже))).

Но какие-то серьезные запчасти на Subaru стоят дорого, поэтому не имея спонсорской помощи, приходится идти на компромиссы. Купил новую турбину – значит, ближайший год будешь ездить на китайской резине. Хочешь подкопить денег для ремонта коробки или редуктора – значит, забудь про тренировки и тесты. И так далее…».

 

Казалось бы, при таком осторожно-экономном подходе не стоит рассчитывать на первые места в гонках – и уж тем более, на чемпионский титул. Тем не менее, экипаж Александра Козлова и Александра Островского продемонстрировал, что невозможное – возможно. Из пяти состоявшихся на данный момент этапов чемпионата Украины ребята выиграли три, еще однажды стали бронзовыми призерами и лишь раз финишировали за пределами призовой тройки абсолюта. В итоге, набранных за пять гонок очков хватило, чтобы досрочно стать недосягаемыми для всех без исключения соперников.

При этом интересно обратить внимание на одну закономерность. Принято считать, что раллийные Mitsubishi в большинстве своем мощнее Subaru – и крутящего момента у них больше, и давление турбины выше… Однако все три свои победы Козлов одержал на трассах с высокой средней скоростью – к примеру, на ралли «Ворота Украины» она доходила почти до 120 км/ч. Напротив, в гонках, где средняя скорость была низкой, порядка 90 км/ч, Козлов выглядел бледно – хотя по управляемости «импреза» обычно дает «лансерам» фору. Как же так получилось?

«Ну, во-первых, я сам допускаю больше ошибок на медленных трассах, – объясняет пилот. – Не хватает опыта, нужно учиться, тренироваться, тестировать различные настройки и типы резины. У нас, как, впрочем, и у большинства украинских раллистов, такой возможности нет…»

(К словам Александра хочется добавить небольшой фактик. Ну-ка, посмотрите, кто выиграл те два этапа, где Козлов не был первым? Правильно – два самых опытных пилота страны, Юрий Шаповалов и Валерий Горбань. Пусть косвенно, но это вполне подтверждает теорию нашего героя – прим. автора).

«А во-вторых, все как раз вполне логично, – продолжает Козлов. – На дорогах вроде херсонского карьера, где много закрученных поворотов, мы едем в режиме постоянных торможений и разгонов. Понятно, что здесь выигрывает более мощный автомобиль, который быстрее разгоняется. А вот на трассах, где можно проходить быстрые повороты полным газом – вот тут как раз важнее не столько мощность, сколько скорость в повороте. Subaru хорошо сбалансирована, поэтому на ней можно ехать быстро».

 

Чего же все-таки больше в результате, показанном Александром Козловым? Везения? Или прагматизма и холодного расчета? Вероятно, поровну и того, и другого. Но, как бы то ни было, львовянин не просто выиграл титул абсолютного чемпиона Украины, но и сделал это быстрее любого другого гонщика в истории нашего ралли. Для завоевания высшей раллийной награды Саше понадобилось всего 19 стартов в профессиональном ралли – это не идет ни в какое сравнение с тем количеством гонок, которое значится в досье других украинских абсолютных чемпионов.

Но, коль скоро данный рубеж покорен, логично задать вопрос – что дальше? Уже в этом году Козлов с Островским попробовали свои силы в зарубежной гонке, финишировав в словацком ралли «Любеник». Само собой, на незнакомых дорогах, среди сильных соперников украинцы выглядели не очень уверенно – но, возможно, именно здесь и лежит дальнейший путь развития экипажа? 

«Все зависит от наличия или отсутствия спонсорской помощи, – признается Александр Козлов. – Если бы импортер Subaru помог хотя бы запчастями и резиной, можно было бы говорить о серьезной программе. Без помощи же, боюсь, придется ограничиться двумя-тремя гонками в году. Конечно, хочется стартовать и в Прибалтике, да и родную «Галицию» хочется проехать побыстрее, чем в этом году. Но, повторюсь, все зависит от бюджета…».

Фото © Владимир Некрасов

Источник http://www.rally.in.ua/index.php/articles/interviews/415-aleksandr-kozlov-chempyon-novoho-typa

Ресурс Facebook Twitter Pinterest

[Tolyan 1 493]

Олександр Козлов: буде добре Україні, буде добре і ралі

Поділитися на FacebookПоділитися на Twitter 

 

Автор: Євген Сокур, журналіст та автоспортсмен

Ексклюзивне інтерв’ю з чинним абсолютним Чемпіоном України з ралі Олександром Козловим, в якому він розповів, як він прийшов у професійний спорт, згадав найцікавіші ралі, визнав, чому його серце належить Subaru, та ще багато цікавого.

Минулого року ти став абсолютним Чемпіоном України з ралі. Сподівався на подібний результат на початку сезону?

Олександр Козлов: Ніколи навіть не думав, що буду чемпіоном, просто хотів їздити і отримувати задоволення. Я чудово розумію що став чемпіоном не тому що я супергонщик, який у 40 років без досвіду та навчання за три сезони досяг неймовірних вершин, а тому що зараз багато швидких та досвідчених пілотів не має змоги приймати участь у змаганнях. А декого, на превеликий жаль, вже ніколи не буде з нами.

Як ти взагалі потрапив в автоспорт?

О.К.: Просто купив Subaru. Виявилося, що на Subaru Impreza WRX треба вчитись їздити. Наприклад, у повороті по снігу на ній краще їхати боком. Так безпечніше, швидше і головне красивіше. Почав пробувати, щось почитав у Інтернеті, вчився гальмувати лівою ногою. Так поступово катався ночами на снігу, чогось навчився і прийняв участь у зимовому аматорському ралі «Чайка», далі схожа гонка у Боярці. А потім зробив «помилку» і вирішив проїхати у професійному ралі. Гадав, що то буде перша і остання спроба – просто спробую раз на бойовій машині, і все на цьому. Але зачепило і не відпускає...

Ворота України 2016

Фото: Євген Сокур

Ти давно пов’язав свою кар’єру з Subaru, хоча дебютував у ралі за кермом Mitsubishi, ще й переміг у заліку. Чому саме Subaru і не плануєш ще раз спробувати Mitsubishi чи, можливо, щось інше?

О.К.: Subaru більш звична, я ж володів Subaru не один рік. Також рік чи навіть більше їздив у ралі на серійних авто на Subaru Impreza WRX. Хоча коли шукав ралійну машину, був готовий до любого повнопривідного варіанту, головне, щоб не вбита та за невелику (по ралійним міркам) суму.

Subaru мені подобається збалансованістю, а Mitsubishi двигуном. Я не проти їздити і на Evo, і на WRC машинах, але безкоштовного сиру не буває.

Олександр Козлов/Дмитро Яровенко

Фото: Євген Сокур

Твоя професійна ралійна кар’єра почалась у 2013 році, за цей час ти стартував у 20 ралі, яку гонку ти запам’ятав більше за все? Можливо, і не одну?

О.К.: Багато цікавих гонок, звісно ж пам’ятаю першу гонку - ралі «Галіція» 2013. Дощ лив такий, що на «прописці» навіть «Лендровери» засаджували в болото. Місцями взагалі ніякого зачепу не було. Вузька дорога. В одному повороті три машини вилетіли. Причому, одна в іншу. А я перший раз у житті на Mitsubishi, ще й на бойовій, ще й зі справжнім штурманом, а до того лише 10 км тестів і безсонна ніч перед гонкою.

Олександр Козлов/Дмитро Яровенко

Фото: Євген Сокур

Ми спіймали під колеса чийсь відірваний глушник і стрибали з ним метрів сто, поки його не розірвало на шмаття, і він не відпав. Як для першого разу, то була важка гонка. Але, коли відкрилося друге дихання, усе пішло, як треба. І в кінці стало навіть трохи сумно - хотілося ще їхати і їхати.

Олександр Козлов та Олександр Островський

Фото: Євген Сокур

Або минулорічне ралі «Галіція» 2016. Іде боротьба за перемогу в чемпіонаті. 20-кілометровий доп, на половині дистанції в нас лопається патрубок системи охолодження двигуна і витікає весь тосол. Ми їдемо повним газом ще 10 км. Температура двигуна за 130 градусів, і комп'ютер, щоб його зберегти, скидає «буст». Але ми все таки виграли цей доп, доїхали до сервісу, залили тосол і подолали ще біля 80 кілометрів, з пробитою на 2-ох циліндрах прокладкою, з проблемною електрикою, без блокування центрального «діфу», та ще й перемогли (не тільки у нас були проблеми).

І пов’язане питання: яка твоя улюблена ралійна гонка України?

О.К.: Я остаточно вирішив, що мушу мати ралійну машину, коли побачив дороги ралі імені Александрова в Чернівцях, особливо СД «Акваплюс». На жаль, поїздити там майже не вдалось, бо у 2014-му я проїхав лише 2 допи, після яких зламався редуктор. Наступні роки гонка не проводилась. 
Серед тих ралі, які я проїхав, більше всього сподобалась «Галіція» 2016-го, чудові швидкі допи. Навіть і не знаю, яка з цих двох гонок найкраща, мабуть треба ще раз спробувати одну та іншу :-)

Олександр Козлов та Олександр Островський

Фото: Євген Сокур

Ще одне питання про кар’єру. Ти прийшов у Чемпіонат України з ралі 2013 року, тобто під час розквіту цієї дисципліни, але встиг прийняти участь лише в одному ралі, після чого вітчизняний чемпіонат опинився у глибокій кризі. За ці роки ти відчув, що ралі повертається до минулого рівня, чи стагнація подовжується?

О.К.: Звісно ж, криза продовжується. Просто треба порівняти, скільки машин було у ЧУ 2013 року, а скільки у 2015-2016 роках. Але автоспорт на даний момент далеко не саме необхідне для нашої країни.

Чого на твою думку не вистачає українському ралі?   

О.К.: Мабуть, не вистачає квітучої економіки України. Буде добре Україні, буде добре і ралі, будуть спонсори, організатори, машини, спортсмени та глядачі. Ентузіастів у нас вистачає.

Сезон 2017 року ти почав у Латвії, можливо тебе щось вразило в закордонному чемпіонаті?

О.К.: Не скажу, щоб щось вразило, хіба що тепле ставлення до гостей із України. Гонки хороші, цікаві, організація на висоті, канал яскравий. Але це все було і в нас до 2014 року, ну хіба що не було багато WRC та R5 машин.

Олександр Козлов

Фото: Євген Сокур

Чи плануєш цьогоріч продовжити закордонні гастролі? Якщо так, то де?

О.К.: Залежить від нашого чемпіонату. Якщо у нас буде повний календар із гонками у Чернівцях, Івано-Франківську, Києві, тощо. Плюс Кубок Карпат (ралі «Галіція», «Ворота України»), то навіть не знаю де взяти ресурси на всі ці гонки. Але якщо раптом буде можливість, то хотів би знову відвідати Словаччину та Латвію. У Словаччині чудові тривимірні асфальтові дороги, а у Латвії гравійні.

Які плани на цей рік стосовно українських ралі?

О.К.: Дуже хочу їхати «Буковину», «Трембіту», «Галіцію». Принаймні на ці гонки фінансів вистачить.

До речі, цього року на борту твоєї Subaru Impreza WRX STi буде красуватися перший стартовий номер. Таким чином, тобі доведеться відкривати спортивний канал. Не переживаєш стосовно такої долі? Адже всі ми пам’ятаємо «Стару Фортецю» 2016-го. 

О.К.: На рахунок безпеки так, переживаю. Минулого року я теж обганяв автобуси на допах і не раз. Жінки з дітьми, які стоять на траєкторії спиною до машини і роблять селфі, таке не забути... Я бачив ваше з Борисом Ганджою бортове відео, власне, його бачив увесь ралійний світ, це чудо, що не сталось нещасного випадку. Це дуже серйозна проблема. Якщо буде ще якась гонка з таким жахливим ставленням до безпеки, як «Стара Фортеця», я просто перемикнусь на Словаччину.

Напевно, ралі твій улюблений вид спорту, але, можливо, не єдиний. Що тебе ще цікавить, можливо, Формула 1, футбол, хокей чи інше?

О.К.: Формулу 1 не пробував, дорого. Якщо серйозно, я віддаю перевагу заняттям спортом, а не перегляду змагань. Колись пробував дивитися Формулу 1, але на довго мене не вистачило. Мій улюблений спорт - гірські лижі, які значно економніше за ралі :-)

Деякі спортсмени дуже забобонні, чи можеш ти віднести себе до них? Якщо так, то наведи приклад, що ти робиш перед ралі, чи навпаки не робиш.     

О.К.: Я не забобонний.

Як ти готуєшся до гонок, сезону, морально та фізично?

О.К.: Та я завжди готовий, головне виспатись перед гонкою. На свою четверту гонку (Херсон 2014 р.) я поїхав із поламаним пальцем. «Галіцію» 2016-го виграв з травмою п'ясті та плеча. От підготувати машину значно складніше. Весь минулий рік їздив частково без блокувань диференціалів, тепер перебрали всю машину, коробки, блоки, підвіску, нові захисти, мотор, залишилось тільки поставити нову електрику, і машина буде як нова, я сподіваюсь.

Олександр Козлов та Олександр Островський

Фото: Євген Сокур

Що можеш порадити, чи побажати тим, хто лише мріє зв’язати свою долю з автомобільним спортом?

О.К.: Важке запитання, я ж сам ще чайник і не маю правильної гоночної освіти. Мабуть найкраще починати з картингу — дешево, безпечно і можна отримати правильну базу.

Олександр Козлов: буде добре Україні, буде добре і ралі