Владзьо

в суботу в цьому плані виграв джек-пот. потекла заглушка під трубою, яка йде до помпи. найближча до помпи. без ями тяжко там підлізти. заліпив якоюсь фігньою з двох тюбиків, залив воду проїхав 6 км вроді сухо. питання: 1. Тосол буде сочитися? 2. скільки приблизно заміна(вартість на СТО?

було, що вилізла демпферна пружина на диску зчеплення. якось без зчеплення додому доїхав. навиків не було у ремонті тоді ще, прийшлося їхати до майстрів. батя поміг розвернути машину "з горба". завів, на нейтралі прогрів. заглушив, втикнув передачу і одразу на передачі заводив. розігнавшись трошки (просто схил був мінімальний), вижав зчеплення по привичці, друга, третя і до СТО доїхав. там уже заміна диска і вижимного

лохобойки і все решту зняв ще під час повного капремонту і переходу на довгокриль у 2010 році. вчора вперше за час володіння вазмьорго зняв задні лівий барабан. ну він як і колодки мене вразив, неприємно. він як шифер. також помітив, що ступиця круться не тактих як з правого боку. мабуть ще й підшипнику кінець. може задній підшипник віддавати звук на перед? і це ще не все. масло підкапує. заливаю на 300 грам більше норми. на тижденьвистачає. може і коробка. після авансу мабуть почну рішати в такому порядку: 1. заміна привода спідометра (звідти точно витискає масло) 2. якщо не вилічлось, то заміна сальника штока вибору передач. 3. заміна гальмів (барабан колодки і трос ручніка) ззаду і заодно ліва ступиця з підшипнегом. 4. (на кінець жовтня листопад) заміна всіх стойок заодно ревізія передніх ступиць і підшипників, шрусів, опорніків)

здох генадій, точніше його підшипники, він підклинював. купив новий, так як був в дорозі (гори карпати) і не було де і чим розібрати, поміняти. поміняв гумки, на яких тримається глушаГ. добрі (БРТ) взяв за другим разом. зразу підсунули г....но таке, що мабуть на презирвативах довше б поїздив)) в роздумах про аморти. вроді поки що спинився на холі. всі 4, масло, 100 баксів. таки треба доробити підсвітку в габажніку, проводка кинута, тре лиш купити ідіотну лєнту, наклеїти і припаяти. 2 тис назад заміна масла. при наявності коштів хотів би поміняти задні колодки, при потребі барабани. є "бієніє" в руль при легенькому гальмуванні. чому думаю, що ревізія задніх гальмів поможе? просто коли підтягнув трос ручніга, то на тиждень руль заспокоївся. до восхода таки купив свічку бош, 35 грн. тьфу-тьфу, якби компресія була менша, то б рукою з лапки міг завести. тягне нормально. якщо дорожнє покриття дозволяє, то майже всюди 4-та передача. поки що за літо наїздив аж.......... 180 км)

хоть з клубу хтось взяв?

вислухаю ваші пропозиції стосовно гулу в передній частині авто. десь місяць назад на холодній машині (ранками переважно) появився шум , який нагадує телефонні гудки телефон виключав) гудки не пропали) шум був десь на швидкості 60-90 км/год. вижим педалі зчеплення, зупинка двигуна, рух на нейтральній нічого не міняли. нагрузка також чи з повним прицепом і салоном (в сумі десь 600 кг грузу і 300 кг прицеп) чи порожняком ефект той самий. дивитися до ступиць з підшипниками? на машині наїздив за 4 роки десь 80 тис. ліву сторону (ступиця і підшипник) міняли, праву вроді ні.

і ше одне. як будеш брати нову, бери вісьмьорочну, бо мені хороший продавець підсунув від класики, короч місяця три я відмучився. потім нормальний елктрик підказав причину бід.

народ, розрядив акумулятор. поміняв плюсову клему до стартера з проводом до генератора, реле-регулятор напруги. при замірі напруги на клемах акумулятора до заводки 12,02 В. завів без проблем. зразу було біля 13,0 В. через 5 хв роботи двигуна на 1300-1500 обертах піднялася напруга до 13,4 В, продовжувалась підніматись, але я почув клацання реле у блоці запобіжників. намацав, що це реле "карлсона". він в мене "напряму", оскільки блок запобіжників з інжекторної машини, та й так він був до того як я купив машину 4 роки тому. заглушив. міряю ток розряду. при виключеному запаленні 0,02А при включеному десь 9А. так має бути? П.С. зараз все нормально. реле мабуть клацало через низький заряд акумулятора. після 320 км пробігу напруга на заглушеній машині 12,77-12,80 В (три дні замірів) при заведеній від 14,0 до 14,1

минулого тижня поміняв помпу і ремінь. ролік ше був вроді нічо так. помпа - 120 грн ремінь- 70 грн сьогодні через "дволіворукого" укладчика проводки до генератора і правої фари "влетів" на 77 грн. щоправда реле напруги виявилось справне. для підстраховки взяв нове, а так замінив лише плюсову клему акумулятора із куском дрота від генератора до акумулятора. два тижні назад купив і поставив нове втягуюче реле до стартера. - 115 грн. крім цього, як на мене, на 3 бали затонував заднє скло. трохи є пузирків, але не так шмалить сонце. позамащував шміром місця, де пооббивали камінці антикор. гиржі вроді ше не було, думаю на пару років мені хватить. по восходу. замахався щомісяця купувати нові свічки. вроді нагар нормальний, як був колись, їхати не хоче. поставив нову свічку - їде. дав би 50 грн за свічку, але щоб купити на рік хоча би...

все б було добре... далі буде але поспавши хвилин 20 не проснутися було неможливо. Машина стояла біля залізничної колії, на відстані 3-4 метри. Коли на такій відстані ну не валить на всіх парах, але думаю з швидкістю 50 км/год точно їде товарняк, то машина аж підскакує. За ніч їх в Сторону Рахова поїхало ще два штуки. Сусідство з колією не було єдиним будильником. Десь метрів за 15 від стоянки був цілодобовий ганделик. Коли п’єний як вуж алкашоног просить ше пифка, а продавщиця мабуть недовго працювала, почала йому казати: «…смоли би горєчої си напив вже, кіко можна пити?...». На цьому в них зав’язалася дискусія, яка знов розбудила мене. Після затишшя знову сон, солодкий, з споминами про походи в горах. Мабуть ці сновидіння були під впливом побачених зелених Карпат. Блііііііііін, знов обірваний сон. Вже якісь дівчата, в яких ще мабуть орган мохом не вкрився, під тим же ганделиком, з тої ж самої бочки пивком, з дзигаром з зубах починають розмишляти де би якихось пациків нарити. І так розмишляли, що вже хтів з прицепа достати по молоденькому кабачку (огірочків їм вже мабуть мало) і дати їм для втіхи навіть не за гроші, а безвазмезно, лиш би відійшли десь подалі і дали поспати. Далі ще трохи гафкали бродячі пси, яких, до речі, небагато зовсім там, але коли я був у горах, вони мабуть збіглися зі всіх Карпат. А потім стало якось всьо фіолетово, поїзди, алкашня, пси, вже ніхто не міг мене розбудити. 5-00 ранку. Будильник вчасно запілікав. Пора вставати. Пролупивши око, думав, що ніхто крім мене ще не проснувся, але коли виліз із спальника, побачив, що помиляюся. За вікном життя ну якщо не кипить, то люди вже ходять. Місцеві гуцули йшли у гори «в ягоди». Так як дощу давно не було, то грибів ніде нема. Поки розклав столи, товар, була 5-30 ранку. Торгівля почалася. Люди, ідучи в гори, брали по 0,5-1 кг помідор, для втамування спраги. Деякі гуцулки брали і огірочки, причому казали «давайте тих більших»))) навіщо їм вони, не збагну. Десь в 6-30 «гра стала», люди вроді ходили, але торгівля не йшла взагалі. Близько 8-45 сів у машину подзвонити до коханої дружини, розпитати як вона, як мале в животику. З першого разу вона трубки не взяла. Чекаючи поки вона до мене сама передзвонить, вирішив настроїти радіо на місцеві хвилі, аби не було так скучно. Якщо не помиляюся, то на 106,0 ФМ транслювалось Богослужіння. З самого початку не вдалося послухати, але останні хвилин 20 послухав. Після служби Божої я помолився, попросив здоров’я в Бога, ну і аби допоміг продати, щоб не спати ще одну ніч в таких умовах. Якраз дружина зателефонувала. Перекинувшись кількома словами, пішов торгувати. За дві години все допродав. Так як був з бабкою жінки, і вона ще не все продала, вирішив пробігтися коротким маршрутом на водопад Пробій. На годиннику було близько одинадцятої. Йдучи туди, думав скупатися. Припускав, що в такій годині вода ще холодна, народу небагато. Але прийшовши туди, побачив, що люди купаються повним ходом. На баяні люблю грати, але без баяна у воду не поліз)), послався на латку в плавках на коліні) помилувавшись красою падаючої води, прийшла думка в голову пройти минулорічний маршрут 24 серпня в зворотньому напрямку. Того року це був в міру крутий підйом, а потім крутезний спуск. По ЖПС спад висоти був 15 м, пройдений шлях 5 м. Цього року прийшлося дертись вгору. Там буквально по деревах тре лізти і по скалах, місцями 2-3 метри. В шльопанцях краще на такі випробування не йти, але вдалося вийти на верхівку невеличкої гори. Далі «напростець» почав спускатися до річки. Не знаю як називається та річка, вона тече в Прут з села Багрівець. Дійшовши до води рішив йти в брід. Ширини метрів 10, глибина чуть вище коліна. На дні валуни більші за відро. Прорвався. А далі куди? Правильно. Кропивою догори. Дорога була близько. Туристи «асфальтники» трохи великим очима на мене дивилися, коли я виліз з хащів немаркованого маршруту з мокрими шортами. 10 хвилин і я біля машини. Якраз вчасно. Майже все було продано. Недовгі збори, і копійчина вже прогрівається. Далі по тому самому маршруту додому. Дорога туди зайняла майже три години. Назад 2 години 20 хвилин. На дорогу пішло десь на 300 грн 92 бензину. Дякую всім за час, виділений на прочитування сего звіту. П.С. вибачайте за відсутність фотго, наразі немаю ні фотіка, ні телепона з камеров.

не знаю чи цікаво буде читати, але останні два дні також був там, ....... у горах. "Відпочивав", працюючи. думав не писати, але, прочитавши літературні творіння одної шанованої мною людини про поїздку за бампером в одесу на скутері, 30 годин без сну та багато інших, вирішив під впливом того позитиву написати і свій маленький звітЕГ. і так, у вівторок звечора спакувавши у кожну щілину тестевої копійчини і мого зубрёнка всякі ововчі у різних тарах, вклавши спатки дружину і майбутню дитину у неї в животику сам передивився ще новини і кілька передач по ТВ, навіть незчувся, як мене намагався розбудити будильник. марно старався, оскільки я і ще і вже не спав. Перебігши кілька сот метрів (по ЖПС 800 м) розбудив пів села псів, які гавкають наче злагоджений кривошипно-шатунний механізм двигуна. варто одного збудити, і тут ланцюгова реакція.) і так, прибувши до настільки заниженого ВАЗ 2101 та прицепа "зубрёнок" (щось не бачив у нас на форумі інфи по його заниженню, в мене получилося без різки пружин, ресор його "уронити" десь на 250-300 мм) заревів двигун для прогріву. обороти десь 1500-1700. звук приємний басок, і без прямотоків. причина - замінений минулого року глушник попався "хороший". через 3-5 хв вирушили в дорогу.проїхавши по трасі Е-96 з села Дзвиняч до траси Е-85 почали набирати темп. середньопривідний машин не хотів швидко розганятися. на щастя крутий спуск дозволив таки за 200-300 метрів набрати крейсерську швидкість. вона була біля 60 км/год по ВАЗівському спідометру. по тому як змінювали одна одну полоси роздільної смуги (переривчасті, не суцільні!), можна зробити висновок, що можна було вийти на ходу з машини і не вбитися))). перші враження від управління таким автопоїздом були трохи лячні, адже до місця дислокації більше сотні кілометрів, а відїхавши 10 км від дому сил вже майже не було. руль, який в діаметрі більший як у декого в бусі колесо), дуже туго крутився, важіль Кпп ходить настільки туго, що "триби" тра двома майже двома руками перемикати... вибиваючись з кожним кілометром все більше із сил доїхав до повороту на коломию, недалеко від Червоноградського водоспаду. минувши залізничний переїзд, і виїхавши із-за ліска в очі "вперло кавалєрське сонце" (місяць). саме той вуйко місько мені придав сил, под його впливом я згадав багато чого з свого періоду життя до одруження. думки описати не можу, можливо звіт читатмуть неповнолітні) і так кілометр за кілометром доїхав до мосту через Дністер. кілька матюків в знак подяки ДЕД яка обслуговує дорожнє покриття на тій ділянці і я в Івано-Франківській області. на годиннику 03-10. почався підйомчег. тут я ще раз переконався у правильності слів про "проти обйому нема прийому". копійочний "форсірований" 1200 см3 вперто не хотів тягнути тонну вантажу вверх на третій передачі. довелося піти на компроміс, їхати на другій. десь на останній сотні метрів підйому побачив як стрілка датчика температур ОЖ починає впратися в червоненьку зону. думав, що все, отут мабуть і продаватиму помідори-"овощі". але після підйому було метрів 300 спуску. от там вирішив скотитися на холостих, на нейтралці. помогло. стрілка хоч повільно, всеж таки почала повзти до свого законоого міся на панелі - 90. їдем далі. відїхавши 35 км від дому назустріч їде перша машина. і я переконуюся, що "видимость ноль. иду по приборам" в мене таке світло було колись в ровері від динаміка (ровер це наш місцевий діалект - велосипед). їдучи в постійній напрузі, боячись попасти у яму "по коліно" побачив, що працівникам ДЕД правильно було бажати здоров’я тільки в районі моста. долі вроді терпимо - підлатали. про якість латок мовчу. вона така, якби гончар часів київської русі шпаклював руками машину))) по дорозі до коломиї я пропустив не на пішоходних переходах перебігаючих лисиць. закралася думка, що мабуть два дні буду "базарувати" (як у воду дивився). вистоявши законні долі секунд на вимогу знака "STOP" в Пядиках, вирвався на трасу "чернівці - Сан-Франківськ". отам я розкочегарив до максималки, десь до 80 км/год. доїхавши до Шепарівців на додачу згадав з побажаннями довгих років і міцнього здоров’я оборотням в пагонах, з якими була історія на кольці майже рік назад. долі все як звично. чим дальше в ліс - тим більше дорф. чим дальше в гори, тим більше ям.. на дорозі" тішив краєвид за вікном. почало світати, за вікном відкривалися чудові краєвиди, соловейки так співали, що навіть хотілося зупинитися і послухати їх хоч пару хвилин. пахло свіжоскошене сіно, воно навітьб перебивало запах горівшого зчеплення, вихлопних газів форсованого копійочного серця, все ще майже випівного антифризу, але доїхавши до Ланчина вже не було можливості поєднувати приємне з корисним. дорога стала просто жахлива. ями ніби не так часто як того року, але місцями дорожники забували залатати. і в момент підїзду до того місця якраз як на зло зустрічна і бах.... знов найщиріші побажання працівникам ДЕД, заодно цікавіть чи ще не повставли працівники вулканізації... на годиннику 5-20 ранку. якби йшов пішки, то сказав би "за плечима", а так - за прицепом 130 км і ми на місці. про подробиці торгівлі пистаи не буду. там все однаково: - по кілько помідори? - ці шість, ці п’єть. - а вогирки? - штири. дорого? беріт по три. - а по два? - виростіт самі собі.... побажанння міцного здоровлє і довгих років) -... зважаючи на широкий асортимент, велику кількість товару, за день не вдалося все продати. чекала така довгождання ночівля в горах. ну не на хребті звичайно, але в гірській місцевості. набивши шлунок, помивши лапи почав діставати спальнік. вперше від шлюбного уікенду (коли Кат хтів на скутері , тому шо їхав в одесу виїхати говерлу), випала можливість спати не з дружиною, а в спальніку. дома тоже не дозволяє навіть коло неї на підлозі поспати в спальніку (і чого б це ). на годиннику 22-40. після дзівнка коханій (не коханці, якої нема, а дружині!) з побажаннями солоденьких снів завалився в люлю. все б було добре... далі буде

де будете жити? можливо буду в Яремчі в ці дні

у мене до ДТП була звичайна акрилова. зараз "акрил під лак". на чорній машині зразу замітно впала насиченість чорного. плюс правду говорили на сонці видно кругові царапинки від перетирки

Валєр, ти як завжди на висоті. До речі, у нас на джуринському водоспаді на ці вихідні "двіжуха". не хочеш підтягнутися? вчора там був, дорга для ельки "без ям" (на 08 майже весь підйом на другій передачі) ось сцилко http://20minut.ua/Новини-Тернополя/news/У-...т-10231655.html

Валєр, в нас в місті є таке чудо техніки. http://auto.ria.ua/auto_luaz_969_7976592.html

це добре) просто бачив як прицеп на ходу відчепився. дишель в землю і кувирок... добре, що це було за 20 м від моєї машини.

до фаркопа ще б страхуючі вуха приварити... по крайній мірі хоч якась страхівка, якщо прицеп з кулі злізе...

скинув стартер, перетер його дротяною щіткою (контакти на втягуючому, корпус з дірками під шпильки на коробці, нождачкою всі клеми) і о чудо... пару днів і ні одного клац-клац.

співчуваю. сам був у такій ситуації. вкотре переконуюсь, відеореєстратор допоміг би зняти багато проблем. збирай свідків і т.д. лякай мусорів зверненнями туди, звідки їм по шапці можуть дати.

за місяць пробіг біля 3 тисяч... накінець дійшли руки до гальмів. поставив нові диски Валео, колодки Феродо зелененькі, супорта з циліндриками Базальт. долив тормозухи. по грошах вийшло майже 700 грн. педаль стала мягенька, гальми беруть пізніше як до ремонту. мабуть ще є повітря в системі, оскільки не мав помічника для прокачки гальм. обмежився спусканням через штуцер гальмівної рідини до пропадання "пузирків". на разі "доздирання тонірофки" і в роздумах чи тонувати знову. на ляді уже розтонував. їжджу без карт дверей, але з часом не виходить зняти стьокла і плівку.

я вроді з тернопільської обл, но мінтів наших тож не люблю... спиняють зразу в обійми як дихну, шо чуть фуражка не злітає, каже "НЕ ПИФ!!" гортаючи сам доки "Права є, техпаспорт є, страховка є. Щось нарущив? Є Явні ознаки несправногстей автомобіля? Причина зупинки???" 80 відсотків дивляться як на неадеквата, віддають доки і кажуть "Щєсливої дороги!") вчора в Дунаївцях спинили ну з хмельницькими не став залупатися, оскільки їхав з прицепом без світла, за 200 м до них включив. подивився доки, навіть не побачив, що страховка на прицеп недійсна, правда внагляк йому показав, що номер прицепа в страхівці і на бланку ідентичні, марка тоже... машина тоже, потім каже що це за примітка в техпаспорті про підварку стакана. вікрив капот. кажу "проводіть експертизу, хоча її сантадор уже провів" (тут за сантадор збрехав ) він спитав причину "підварки". знову збрехав "вік авто. прогнив ланжерон і призговик". більше питань не виникло оскільки їхав скутер без номерів, то він йому чуть під колеса не кинувся.) так само спинили в черівецькій області на посту. причина була "є підозри, що нгема страхівки. стікер на лобовому відсутній" витягнув, показав. сказав, що в жару сильно вигорає. зразу побажання "щасливої дороги". заліщицькі пару раз спинили. після представлення "дихни". вже привикли, що не пю. більше року не спиняють.

реле стартера може бути причиною "клацання втягуючого"? судячи з постів вище в мене десь відбувається спад напруги, оскільки інколи стратер крутить нормально, інколи навіть до 5 разів клацає втягуюче.... вчора на підйомі з повним прицепом, який поклало перпендикулярно до машини він здох)))чотири мужики ледве машину по пару см підіпхали вверх аби вирівняти прицеп і завести з толкача.. потім по старому: то крутить стартер, то клац-клац-клац... за пятим разом ж-ж і працює... думав нині купити нове втягуюче, але давати 100 грн аби виявилось, що не в ньому причина, то нема великого бажання п.с. маса з мотора кинута додаткова на клему мінус акумулятора. отаке реле можна ставити на мою 08 з старетром болгарським динамо, двігло 1300? http://vsedoavto.com.ua/page.php?page=prod...147〈=ua

гумовий у мене тріс у тому місці, де б мав на ручку чіпатися. так що не рекомендував би...

у мене був вектровський 85 см. взяв асконовський 90 см. перший прожив рік. також перетерло біля самого спідометра. подивимось скільки цей проживе

думаю у 90 % випадків сміття з бензином і попадає в бак. недавно переконався після заправки... заправився на 100 грн. потратив 120 на ліквідацію наслідків. правда ще пів балона карбклінера си лишило